Розвиваємо далі тему почату в позаминулому дописі
Отже, астероїд летить, політики сваряться, президент думає…
Розвиваємо далі тему почату в позаминулому дописі
Отже, астероїд летить, політики сваряться, президент думає…
Продовжуючи астероїдну тему попереднього запису…
Обговорювали тєлєгу з сусідами. Хтось з наших, виявляється, напередодні дивився сакраментальний кіношедевр “Армагеддон”, а отже випадково виникла тема: шо, якби події фільму відбувались в рідній державі?
Ні, абстрагуємось від того, хто замість Брюса Вілліса рятував би світ – занадто спірне питання, враховуючи потенціал українських кіноакторів. Просто візьмемо ситуацію…
Чем дальше влез - тем дольше вылез
народное
Поліз, власне кажучи, далі в папку з документами - таке знайшов, жах…
Це ж треба було таку муть писати.
Пояснення до тексту: на скільки пам`ятаю то був якийсь конкурс письмових робіт на тему: “Шо б я зробив, якби був президентом”, організований якимось там фондом з премією за перше місце - 1 тис. канадських баксів.
2005 рік - 20 років тоді було, а такий довбень
p.s. я починаю лякатись ідеологічного змісту свого старого компа… кудись ділось усе порно…
-Ты читаешь мои мысли? Нет? Кто нибудь
читает мои мысли?Вы не читаете?А вы?
Помогите, пожалуйста, у меня тут
мысли, я не могу их прочесть
он же здесь
- Говорю тебе: ему точно к психиатору надо, он же больной, ну чесно. Знаешь, что он вчера заявил? Он уверен, что читает чужие мюсли. Да, блин, да, это не опечатка - не мЫсли, а мЮсли. Это же полный пиздец, понимаешь!!! Мюсли он читает! Ты вообще хоть представляешь, как можно читать мюсли? Чисто физически - КАК??? Ты бы хотел, чтобы твои мюсли кто-то читал???
- Я не ем мюсли.
P.S. Да, кстати - первый пост на русском.
Публікую, як і обіцяв багатьом, список обов’язкової для читання корпоративної літератури та кінострічок для менджерської ланки компанії “Хортиця”.

Нє, водка звісно справа добра і навіть тонка. Потребує високої душевної організації. Але прирівнювати літературу до корпоративного футболу - це вже, вибачте, піздец. Я коли почув ледь не припух від обурення і здивування.
Чесно кажучи з огляду на специфіку виробництва очікував побачити серед книжок, щось накшталт Вєні Єрофєєва, Сорокіна, Висоцького, Єсєніна. Щось таке алкоголістичне. Ан нєт! Нарід претендує навіть на якусь екзестенціальність, блять.
Мєнагєри вбогі, мабуть їх треба жаліти.
Сам список під катом. Коменти вітаються. Пишіть, що б ви хотіли бачити в такому списку.
P.S. Згадав кілька уривків з улюбленого Жадана, вони в цитатнику