Патрон

Розвиваємо далі тему почату в позаминулому дописі

Отже, астероїд летить, політики сваряться, президент думає…

…далі »

Страховая компания “Провидна” сегодня находится на острие внимания всех прогрессивных журналистов, благодаря новости о свинье по имени Волшебница (писали vzhdanov и indrih).

Попросив колег по перу из редакции покопаться в анналах, обнаружил  более ранние факты выявления заботы и чрезмерной щедрости по отношению к животным.

…далі »

Продовжуючи астероїдну тему попереднього запису… 

Обговорювали тєлєгу з сусідами. Хтось з наших, виявляється, напередодні дивився сакраментальний кіношедевр “Армагеддон”, а отже випадково виникла тема: шо, якби події фільму відбувались в рідній державі?

Ні, абстрагуємось від того, хто замість Брюса Вілліса рятував би світ – занадто спірне питання, враховуючи потенціал українських кіноакторів. Просто візьмемо ситуацію…

…далі »

Тут, значит, новость на днях была про Филькин астероид. Напугало до глубины души.

Обсудив сию информацию в редакцию, пришли к интересным умозаключениям.

Вот если бы информацию профессора Филькеншттейна корректировал российский МИД, заявления бы прозвучали бы согласно активной международной позиции РФ.

Например:

“В 2036 году планете грозит столкновение с гигантским астероидом. Ожидается прямое попадание космического объекта на территорию США, осколки небесного тела упадут на Украину и Грузию”

Мда…, дома, кстати, тоже вчера эту хрень продискутировали. Детали чуть позже, но припомнил тогда - моя мама в свое время где-то прочла, что в случае глобального коллапса не пострадают на земле 2 места: Сибирь и Палестина. Объяснение нашли этому весьма быстро: Сибирь – это очень далеко, откуда не лети, будь ты хоть инопланетянин, хоть астероид, хоть еще какая-либо фигня. А в Израиле по-любому надуют.

Да, тут еще нашел, оказывается и такое есть (к сожалению, первоисточник не нашел). Как страшно жить…©

Чем дальше влез - тем дольше вылез

народное

Поліз, власне кажучи, далі в папку з документами - таке знайшов, жах…

Це ж треба було таку муть писати.

Пояснення до тексту:  на скільки пам`ятаю то був якийсь конкурс письмових робіт на тему: “Шо б я зробив, якби був президентом”, організований якимось там фондом з премією за перше місце - 1 тис. канадських баксів.

2005 рік - 20 років тоді було, а такий довбень

p.s. я починаю лякатись ідеологічного змісту свого старого компа… кудись ділось усе порно…

…далі »

Приїхав тут додому у Херсон - дивлюсь файлік не десктопі. Писав же таке колись, уявляєте…

Коротше кажучи - читайте. Коли було написано, здогадатись не важко.

Да здравствует весна, или верьте как можно больше

Ну ведь врут опять, кому верить? Врут, не краснея, и все подряд и на каждом шагу. Но с другой стороны все верят. Все верят всем по чуть-чуть или от всей души (у кого она еще есть). То есть как бы полная гармония. Весна все-таки.

…далі »

-Ты читаешь мои мысли? Нет? Кто нибудь

читает мои мысли?Вы не читаете?А вы?

Помогите, пожалуйста, у меня тут

мысли, я не могу их прочесть

Рома Воронежский

он же здесь

- Говорю тебе: ему точно к психиатору надо, он же больной, ну чесно. Знаешь, что он вчера заявил? Он уверен, что читает чужие мюсли. Да, блин, да, это не опечатка - не мЫсли, а мЮсли. Это же полный пиздец, понимаешь!!! Мюсли он читает! Ты вообще хоть представляешь, как можно читать мюсли? Чисто физически - КАК??? Ты бы хотел, чтобы твои мюсли кто-то читал???

- Я не ем мюсли.

P.S. Да, кстати - первый пост на русском.

Хотів було вже відмовитись від передруку новин на блозі, та ось не втримався…

Роман Абрамович лидирует на “Одноклассниках.ру” по числу двойников, заявляет создатель сайта

…далі »

Ні, я навіть не про те, що субота та неділя були напрочут гарними саме тому, що усілякі  агітатори не пхали до рук та вух усілякий агітаційний мотлох.

Навіть не про те,  що концерт Scorpions на шару, приїзд Stereo MCs, Planet Funk і подібних можливі тільки на вибори, і тому вибори рулять.

Навіть не про вже згадувану концепцію - вибори щопівроку (доречі, знову є ймовірність) - там я в принципі вже висловився (див. “Майбутнє за профспілками”)

…далі »

За непідтвердженою інформацією, організатори концерту Пола Маккартні у Києві, фонд Віктора Пінчука мають намір привести його обідати у The Cavern Club.

Мені шо цікаво: от коли тобі 65 років, хіба по приколу приходити до місця обвішаного фотками тебе 20-25-річного??? Та ще й поруч з 2-ма мертвими друзями юності?

Сам факт наявності “живих легенд” - феноменальний. Для мене Пол Маккартні - історія рок-музики, кумир навіть не покоління моєї мами. А тут опа - він живий, всі ці події - то його життя, якась особиста хрєнь!!!

Легенди таки мають бути легендами.

Якось таки не склалося у нас в країні з протестами та тероризмом. От здавалося б - страшних і монополістичних, агресивних і безжалісних, хитрих і некомпетентних Microsoft лаять усі.

А от до дій дійти якось зась.

Мене особисто дуже здивувало, шо яйцями у Стіва Балмера, гендиректора дрібно-м’яких кидалсь в Угорщині.

А як же нащі IT-шники, яким пообливати брудом корпорацію - хлібом не годуй???

Ні в Україні 20-го, ні в Росії сьогодні, 23-го, нічого забруднюючого не сталося. Шкода.

Бо хтось таки має довершити те, що вже розпочав невідомий мадьяр, дарма, шо трохи підсліпуватий. В Угорщині теж терористи пішли рагульні: не влучити в таку пику меньш ніж з 15 м. Вчитися треба було, тренуватись у спеційних таборах Хамазу чи Хезбули. Брати приклад з Івано-Франківських снайперів. Чи таки з попередника - бельгійця Ноеля Година, що зчинив атаку на самого Біла Гейтса у далекому 1998. Хоча той використовува зброю більшого калібру - торт.

А шо наші? Ну був я Червоному корпусі на зустрічі з Балмером, бачив просунутих студентів що, цивілізовано вишикувавшись у черги до мікрофонів, задавали дуже розумні запитання. Веселий Стів, який стрибав по сцені мов навіжений, кричав, жартував і намагався бути “своїм хлопцем” навіть заявив, шо давно не чув таких складних запитань від студентів.

І потому.

Після зборів більшість з цих студентів підуть пити пиво, лаяти Windows Vista і світовий глобалізм.

Не хочу образити ні чиїх релігійних переконань, та чогось здивувала така реклама: 

Факты об Иисусе

Убедительные причины верить в Иисуса

www.mirstudentov.com 

Чогось дивним здалися мені наміри переконати мене вірити в Ісуса від світу студентів. Шось зі світовим студентством може не так. Хоча сайт цей я так і не подивився.

Іноді самотність це просто бажання розділити якійсь окремий конкретний момент з кимось іншим і тільки. Бажання, шоб хтось був з тобою просто на одній хвилі. Відчуття дружнього плеча, мать його. Люди таки в біса соціальні істоти і найвизначніши миті кожного свого безпорадного життя хочуть сприймати з кимось ще. Спіймав себе на думці, що майже все те що сильніше вкарбувалось в мій мозок із мого життя в тій чи іншій мірі було пов’язано з оточуючими. Загалом це класно бути з кимось на одній хвилі: веселій, сумній, роздумливій, закоханій - одній.

Це що такий емоційний комунізм?

Сидіти на кухні, курити трубку, сигарети, трохи трави, трохи чаю - це робить тебе щасливим, цим хочеться ділитись.

Мабуть “світові інтернети” не найкраща штука для цього,  та просто хочеться це запам’ятати. Хм, доречі вчора  католики відзначали день якогось там святого Ісідора, шо за рішенням папи Івана Паші другого є покровителем тирнету. Може з ним поговорити?

Ісідоре, прикинь єпископе, як іноді хочеться поділитися з кимось власним кайфом,  шо здатен писати таку хуйню в спеційній штуці, шо дозволяє всіляким людям потім читати її завдяки всесвітній, блять, мережі (Ісідоре, я навіть не можу тобі пояснити шо це за мережа, тобі, святому з VI чи VII століття) покровителем якої, ти, єпископ, є!!! Пєсєц, клініка…

Ісідоре, в мене погасла трубка, так завжди буває, коли забуваєш її курити і відволікаєшся на безглузду писанину. По радіо грає прикольний рок-н-рол. Під таке хочеться пританцьовувати ногами під столом і ритмічно бити пальцями по клавіатурі. Та шо з тебе, ти ж не знаєш, шо таке рок-н-рол. Найсумніше, шо ти не знаєш і шо таке трубка.

Ісідоре, багато в твої часи ставлення до людей було зав’язане на сексі? Ти хотів би бути секс-символом своєї епохи. Я мабуть ні, бо з такою довбаною епохую епохою, які, бляха-муха, можуть бути секс-символи. Ти колись розривався між бажанням бути богом сексу і поетом-філософом як Джім Моррісон? Хм, мабуть такі запитання не доречні,  взагалі запитання зараз не дуже доречі, ти ж, падло, хєра з два відповіси.

От, ноутбук сів, та доблєсная зарядна хрень продовжила наші з вами бесіди.

Так, за те в мене з’явилось бажання записати все, що надумав але не встиг за тиждень.

Тільки одне запитання, мене просто шось це дійсно бентежить: коли чужі думки в інтернеті стане так само цікаво читати як і в книгах? Ісідоре, може ти як покровитель  знаєш? Скільки людей в ім’я цього або заради цього треба вбити? Я майже готовий.

Хоча я ж вирішив шо запитання тут зайві, блін.

Я майже шаслива в Жэ

майже Крихітка Цахес

Загалом, думав про це вже давно, та якось сталося, шо Ганс озвучив ці думки раніше, ніж я їх записав.

Мабуть шось іде не так. Мабуть це не дуже нормально коли друг дарує тобі на день народження 2 пакети з драпом. Мабуть це неправильно, коли, пояснюючи це, він каже: це ж робить тебе веселим і безтурботним, я хочу шоб ти радів.

Мабуть це дивно, коли твої знайомі, такі само натурали як і ти запрошують тебе до гей-клубу “шоб поржать”. І така спроба розвеселитися здається тобі цілком прийнятною. Мабуть дивно було їхати до підарів ще у новорічну ніч.

Мабуть неправильно в моєму становищі вдруге за місяць відмовлятися від роботи з більшою зарплатнею. Від роботи, на яку тебе запрошують, вважаючи професіоналом.

Мабуть неправильно перестати говорити людині, що любиш її тільки тому що їй це не подобається, чи вона робить вигляд, що їй це не подобається, чи просто тому що ти її не розумієш, не розумієш, чого ви просто теревените між собою про різну хрєнь.

Мабуть не слід відчувати нестачу, сумувати за тимчасовою відсутністю захопленя тобою кимось іншим, за лестощами і комплиментами людини, якої ти майже не знаєш, точніше зовсім не знаєш, та до якої тебе чогось тягне. Мабуть ненормально тягнутися до людини тільки тому, що вона тобою тимчасово захоплюється.

Мабуть неправильно не намагатися розкручувати стосунки з людиною, яка тобі подобається, приваблює, але в окремий абстрактний момент часу тобі просто подобаєься з нею як раз теревенити про всіляку хрєнь.

Мабуть не слід сумувати за всим тим, чого, на твою думку, ніколи не станеться.

 Та попри все це - мені воно подобається. А там буде видно.

Візит Дж.Буша викликав, як водиться, безліч жартів  в нашій веселій країні. Жартів не завжди смішних, і незавжди доречних. Ось один із них, шо був нашвидкоруч придуманий нами з Гансом.

Яке б кіно зняли в Голівуді стосовно приїзду їхнього президента до нас?

Ну політичний детектив з елементами бойовику. Шо там обов’язково мало б бути? Чорнобиль, тероризм і вбивство журналіста.

Штибу, пов’язана з де-якими людьми в уряді (абстрактному без роз’яснення українських політпротистоянь) терористична організація, яку викрив журналіст, якого викрали і вбили (чи збираються вбити). Докази, які таємно передають американському президенту під час візиту. Можливо, його якось таємно вночі везуть на якусь секретну явку.

Хімічну або краще біологічну зброю терористи виробляють в лабораторіях у Чорнобильській зоні, де страшена радіація і повзають мутанти. Буша будуть намагатися вбити кулею з радіоактивними відходами у середині, шоб всі подумали, шо він незнамо як помер від променевої хвороби. Або можна закрутити, шоб розраховували на те що будуть шукати слід полонію в Росії. Або навпаки вплутати у сюжет російські спецслужби.

Окремі елементи режисури. Фатальна фраза: “Це тебе і згубить, Джордж”. Вона флешбеком зпливає у мозку старого ковбоя-президента за мить до можливої смерті. Можна ще підвести, штибу там зпогади з дитинства: маленький Джорджік, якому здалося, шо сусідський хлопчик образив власного собаку, лізе до нього на подвір’я, дає піздюлей і забирає у садиста всі іграшки. Його за це сварять і хтось каже: це тебе і згубить, Джорж. А пізніше Джорджіку здається, шо той хлопчина шось на нього образився - не зрозуміло за шо, адже Джордж лише хтів його навчити правильно поводитись з тваринами - і майбутній президент підговорює інших хлопців, переконуючи, шо сусід замислює казна шо проти всього кагалу,  знову дати пацанчику піздюлей. Буша-молодшого знову сварять і попереджають: це тебе і згубить, Джордж.

Або ще: ідучи на секретну явку, Буш помічає десь обличчя серйозного або навпаки веселого-підпитого українського бомжа. Цей яскравий образ має обов’язково потім зринути в його пам’яті.

Рятувати всіх має, мабуть шо таки, Брюс Уілліс. А коли з’являється Брюс Уілліс, то додумувати сюжетні моменти якось безглуздо - всім зрозуміло шо, він і сам розбереться.

Або другий варіант фільму. Пам’ятаєте бомжа? Того, чий незрозумілий образ так закарбувався у пам’ять Дж.Буша. Так от, його можна зробити рідним братом президента. І, опаньки, готовий мексиканський серіал на 200 серій.

Судячи за того, шо всю цю галіматью ми надумали швидше ніж я її записав, та будучі трохи не при тверезому глузді, я починаю розуміти, як роблять кіно.