Патрон

Пишуть про маразматично-агресивні дії редакторів херсонських газет і помічників міськіх голів

От знову таки не до кінця розумію ту ситуацію Ну чи гребе тебе яка у чувака там корочка? Дав по пиці за хамську поведінку і всьо, далі хай думає над своїми вчинками. Ні, бо сам чийсь там помічник. Етикет помічника не дозволяє бити іншого помічника.

Можна написати про те в ЖЖ, приплести сюди належність опонента до іншої політичної сили, звалити до купи антидержавницькі настрої і висловлювання. І чекати на медіарезонанс.

За наводку дякую vzhdanov, в нього свої методи боротьби з хамством.

Знаєте, як на мене такі смішні парадокси трапляються не часто.

Два дні розповідати коту, шо у п`ятницю до вас швидше за все прийде жінка, з якою мабуть події будуть розвиватися у такому руслі, шо його кастрованій душі не зрозуміти. І в результаті спостерігати як йому, хутряному старому пройдисвіту дістається більше уваги і пестощів ніж тобі. Я в шоці!

Іноді самотність це просто бажання розділити якійсь окремий конкретний момент з кимось іншим і тільки. Бажання, шоб хтось був з тобою просто на одній хвилі. Відчуття дружнього плеча, мать його. Люди таки в біса соціальні істоти і найвизначніши миті кожного свого безпорадного життя хочуть сприймати з кимось ще. Спіймав себе на думці, що майже все те що сильніше вкарбувалось в мій мозок із мого життя в тій чи іншій мірі було пов’язано з оточуючими. Загалом це класно бути з кимось на одній хвилі: веселій, сумній, роздумливій, закоханій - одній.

Це що такий емоційний комунізм?

Сидіти на кухні, курити трубку, сигарети, трохи трави, трохи чаю - це робить тебе щасливим, цим хочеться ділитись.

Мабуть “світові інтернети” не найкраща штука для цього,  та просто хочеться це запам’ятати. Хм, доречі вчора  католики відзначали день якогось там святого Ісідора, шо за рішенням папи Івана Паші другого є покровителем тирнету. Може з ним поговорити?

Ісідоре, прикинь єпископе, як іноді хочеться поділитися з кимось власним кайфом,  шо здатен писати таку хуйню в спеційній штуці, шо дозволяє всіляким людям потім читати її завдяки всесвітній, блять, мережі (Ісідоре, я навіть не можу тобі пояснити шо це за мережа, тобі, святому з VI чи VII століття) покровителем якої, ти, єпископ, є!!! Пєсєц, клініка…

Ісідоре, в мене погасла трубка, так завжди буває, коли забуваєш її курити і відволікаєшся на безглузду писанину. По радіо грає прикольний рок-н-рол. Під таке хочеться пританцьовувати ногами під столом і ритмічно бити пальцями по клавіатурі. Та шо з тебе, ти ж не знаєш, шо таке рок-н-рол. Найсумніше, шо ти не знаєш і шо таке трубка.

Ісідоре, багато в твої часи ставлення до людей було зав’язане на сексі? Ти хотів би бути секс-символом своєї епохи. Я мабуть ні, бо з такою довбаною епохую епохою, які, бляха-муха, можуть бути секс-символи. Ти колись розривався між бажанням бути богом сексу і поетом-філософом як Джім Моррісон? Хм, мабуть такі запитання не доречні,  взагалі запитання зараз не дуже доречі, ти ж, падло, хєра з два відповіси.

От, ноутбук сів, та доблєсная зарядна хрень продовжила наші з вами бесіди.

Так, за те в мене з’явилось бажання записати все, що надумав але не встиг за тиждень.

Тільки одне запитання, мене просто шось це дійсно бентежить: коли чужі думки в інтернеті стане так само цікаво читати як і в книгах? Ісідоре, може ти як покровитель  знаєш? Скільки людей в ім’я цього або заради цього треба вбити? Я майже готовий.

Хоча я ж вирішив шо запитання тут зайві, блін.

Я майже шаслива в Жэ

майже Крихітка Цахес

Загалом, думав про це вже давно, та якось сталося, шо Ганс озвучив ці думки раніше, ніж я їх записав.

Мабуть шось іде не так. Мабуть це не дуже нормально коли друг дарує тобі на день народження 2 пакети з драпом. Мабуть це неправильно, коли, пояснюючи це, він каже: це ж робить тебе веселим і безтурботним, я хочу шоб ти радів.

Мабуть це дивно, коли твої знайомі, такі само натурали як і ти запрошують тебе до гей-клубу “шоб поржать”. І така спроба розвеселитися здається тобі цілком прийнятною. Мабуть дивно було їхати до підарів ще у новорічну ніч.

Мабуть неправильно в моєму становищі вдруге за місяць відмовлятися від роботи з більшою зарплатнею. Від роботи, на яку тебе запрошують, вважаючи професіоналом.

Мабуть неправильно перестати говорити людині, що любиш її тільки тому що їй це не подобається, чи вона робить вигляд, що їй це не подобається, чи просто тому що ти її не розумієш, не розумієш, чого ви просто теревените між собою про різну хрєнь.

Мабуть не слід відчувати нестачу, сумувати за тимчасовою відсутністю захопленя тобою кимось іншим, за лестощами і комплиментами людини, якої ти майже не знаєш, точніше зовсім не знаєш, та до якої тебе чогось тягне. Мабуть ненормально тягнутися до людини тільки тому, що вона тобою тимчасово захоплюється.

Мабуть неправильно не намагатися розкручувати стосунки з людиною, яка тобі подобається, приваблює, але в окремий абстрактний момент часу тобі просто подобаєься з нею як раз теревенити про всіляку хрєнь.

Мабуть не слід сумувати за всим тим, чого, на твою думку, ніколи не станеться.

 Та попри все це - мені воно подобається. А там буде видно.

Якщо хтось любить тебе, можна дозволити собі любити самого себе трохи меньше.

Мда, от тут вчора ввечері придумав цей текст, приходжу сьогодні, дивлюсь у shuvalova вже так пост зветься. Вітаю тебе. І додаю у хедлайн це “ще поки”.
Так 22 мені буде ще трохи меньше 3- х днів. А як вони мені подобались. Мабуть ще ніякий рік так не подобався мені як цей 23-й, ні не хочу цих цифр, як “рік, коли мені було 22″.
Загалом останнім часом шось мене пробило позначати дати: новий рік, рік в столиці, тепер от маєте ще одна приватно-хронологічна муть.
Так хочеться лишитись 22-річним. Хочеться бути, штибу, ПітеромПеном-переростком. Пітером Пеном, шо любить дівчат, бухає, курить, працює чи не працює.
Хочеться, шоб навколишні, дізнаючись скільки тобі років, дивувались твому трохи підтоптаному вигляду, зрілістю суджень (дійсно дивуються зараз), знанням, начитаності, ще чомусь, чому можуть дивуватись люди в даному контексті, питали: тобі, що, всього 22???

Хочеться,  шоб не дорослішали люди, шо поруч з тобою. Хочеться шоб ми всі були такі молоді, безтурботні і незалежні як зараз. Хоча тут нам вже останній рік підгадив значно.
Хочеться називати осіб протилежної статі не “жінки”, “женщины”, а “дівчата”, “девушки”. Ну “тьолкі” накрайняк.
Хочеться непевного епітету “перспективний” замість нудного “успішний”.
В “році, коли мені було 22″ лишиться багато розчарувань, бідності, захоплення, новин, переїздів, сигарет і алкоголю, кави і пельменей, ранкових жартів на різних кухнях, вечірніх суперечок на різних кухнях, зовсім трохи літнього пляжу, багато музики, мабуть, безмежна кількість любові…

Такий вішліст вийшов…

Що буде, коли ми всі станемо справді дорослими???

– Ні, ти розумієшь, в нього повний ящик зубних щіток!!!

– Він шо, так любить зуби чистити?

– Ні, ВІН ними не чистить!!!

– А хто чистить, чи це вже використані?

– Ні це нові. Розумієш у нього біля ліжка у тумбочці цілий ящик зубних щіток. Це для “гостєй”.

– Ги…

– Не ги, не ги, вони в нього під поличкою з презервативами. Зубних щіток в нього більше ніж презервативів…

– Ти рахувала? Хочеш простежити математичну залежність між щітками і презервативами?

– Ні.

– А що він?

– Він мені зранку говорить: візьми собі зубну щітку у тумбочці, і типу такий – викинешь її після.

– А нашо тобі та щітка?

– Ти не розумієш!!! Тобто вони в нього одноразові, як жінки. Чи навпаки жінки одноразові як щітки. Чи презервативи.

– В принципі в нього ж є ці шітки. Ну й нормально: прийдеш ще, візьмеш собі іншу.

– Я не хочу іншу!!! Я вже не прийду до нього після його ставлення!!!

– Оу, спокійно в тебе істерика… Що він тобі зробив? Дати йому в пику?

– Не сміши, до чого тут пика? В цих щітках його ставлення до мене, до жінок!!! Це ж жахливо!!!

– Чому ти не думаєш, що його просто дратує запах перегару зранку з рота? Чи навпаки він турбується за своїх жінок, які не носять з собою зубних щіток і яких дратує і ніяковить запах власного перегару!!! Чого ти його осуджуєш???

Прикольно було б писати, ну наприклад Вконтакті, про ваші відносини з реальними людьми більш докладно. Ті хто мало знають вас або знають вас лише в інтерактивному сенсі цього слова теж цікавляться вашим особистим життям…

Ну ось наприклад, знову таки ВКонтакті де-які люди люблять у графі “Семейное положение” писать “Встречается с Таким-то Таким-то(далее имена паролі яффкі)”. Пропоную розширити дані можливості. Ось наприклад можна ввести таке позначення штибу “Изменяет Сергею Иванову с Владимиром Петровым” (знову таки імена на власний розсуд). Дурновате проте чесно і інформативно. Особливо коли зраджуєш з одною людиною кільком одразу o_О…

Ну і там коли стать різна, теж прикольно. А ще ввести графу “Морозится от такого-то “, “Переспал(а) с …, …, …, …, …,”.

Ні найкраще хтось мені якось казав, типу у графі “Семейное положение” писать “Не дам”

Ви знаєте, я, як людина лівих поглядів, час від часу навертаюсь до думки про необхідність передання таки влади професійним об’єднанням громадян. Все-таки пролетаріят в усіх своїх галузевих проявах краще знає, як розпоряджатись засобами виробництва та предметами споживання. Він зможе більш-меньш точно визначити, коли йому треба працювати, а коли мати буржуйсько-європейську фієсту, в якій кількості і пропорціях виробляти металопрокат, стратегічні ракети, галоші і горілку, кому продавати легкі наркотики і в які дні, а кому напхати в ніздрі грамів з 50 кокаїну, щоб краще влаштовував життя в місті і вберігав душі пролетаріяту від розпутси і збочень.

…далі »

От так і не счувся, як вже рік пройшов. Навіть не пам`ятаю точно якого числа, 12-го здається.

Ітогі суперечливі, хоча загалом всьо пучком. Доходи зросли. Живу в веселій компанії. Грошей не вистачає як завжди. Третє місце роботи за рік це теж круто. Начебто всьо гут.

Цікава деталь -  я перестав відчувати невеличкий такий підштовх коли зходиш з ескалатора в метро на підйомі. Дивно. Шкода навіть. І вуха мені перестало закладати на деяких перегонах в метро.

P.S. А ще я вже більш ніж рік не стриг волосся. Завтра мабуть обріжу. 

“Мне бермудорно на сердце и бермудно на душе” - так писав недуже шановани мною Володимир Висоцький, якому б сьогодні виповнилось 70, як би не захоплення наркотиками.

А ще є “готовность…  обнимать каждого  встречного-поперечного, зубовный скрежет,… экзистенциальную тоску,  желание то ли покончить с  собой, то ли предложить руку и сердце” - це Фредерік Бегдебер, “Оповідання під екстазі” (знову таки чомусь наркотики).

Хедлайн запису з Ільфа і Петрова “12 стульев” (”…тонкая игра. Человек-собака. Шизофренический бред, осложненный маниакально-депрессивным психозом, и притом, заметьте, сумеречное состояние души“). Тут хоч не наркотики, проте божевілля.

Дожилися, я не можу описати власних відчуттів своїми словами. Запозичення чужих думок, та й то якихось наркомансько-психозних.

P.S. Хочется вголос лаятися матом і когось бити. Чому???

Сьогодні випадком втрапив вконтактє на інфу про дівчину в яку був роки 3-3,5 тому закоханий…

Вона мені тоді, пам’ятаю, втирала, штибу, вона така от шо їй ніхто не потрібен і тому подібне і так далі…

Зараз одружена, має кількох кумедних маленьких собак. Була така собі похмура дівчинка напівготичної зовнішності, загонялася на тих темах.

Кілька годин читав її LJ - виявилось на якійсь керівній посаді в якомусь херсонському партійному осередку - здається БЮТ.

думав про життя… (читав пейджер… )  невже був у неї закоханий? вчора якраз з друзями про “стосунки” розмовляли - нахєра питається?

з’являється бажання повидаляти акаунти в сраному фкантакє і на клятих аднакласніках

їсти хочу… настрій собі цим постом тільки попсував

додав пару цитат до цитатника…

мать його так!!! піду додому

Піддаючись модній в цьому сезоні серед блогерів тенденції, пишу нижче про рік 2007

…далі »

Ну от вже й робочий вівторок закінчується. Знову ледарюю - робити нема чого.

Повністю присвятив себе сьогодні безцільному копирсанню в Інтернеті. Здибав чарівну річ - “Українська правда” збирає запитання українців до вельмишановного Президента - проект “Спитай президента” .

Ні, звісно у топ запитаннях суцільний ржач: і старе як світ “Как пропатчить KDE под FreeBSD?”, і спроби дізнатись про ставлення до Ктулху, і про хіт-пойнт булави.

Як на мене, то такий чос свідчить ні про що інше, як про відчуженість прогресивної частини громадян від політики, а це не може не тішити. Так їх, гадів, спамом!!! ПРЄВЄД!

P.S. Таки подискутував сьогодні на цю тему з iryn_mykola

P.P.S. До вихідних ще 4 робочих дня.

Попереду 6 робочих днів і це жахливо…

Розплачуватись за 8 вихідних поспіль доводиться напрочут болісно. Як це - працювати в суботу!!! (Типу я такий єврей, шо мені ні фіга не можна:-))

…далі »