4. Сергій Жадан - “Гімн демократичної молоді: Балада про Біла і Моніку”
…і ти сам починаєш розуміти — радість колективної праці куди привабливіша за індивідуальну закоханість, хоча б тому, що нею завжди можна поділитись із трудовим колективом. Спробуй поділитись із трудовим колективом своєю пристрастю, спробуй розказати групі менеджерів про те, як уночі в місячному світлі зблискує її шкіра, і як гостро проступають її ключиці, мов дюни, над ранок, коли вона врешті знеможено засинає, розкажи це менеджерам, вони прокленуть тебе і накладуть на тебе корпоративну анафему, вони підсмажать тебе просто під час найближчої корпоративної вечірки і гратимуть у футбол — офіс на офіс — твоєю відбитою печінкою. Саме радість колективної праці допомагає тобі продертись крізь чергову депресію, і продершись, ти дивишся за вікна офісу, на осінні дерева, на їхню вертикальну глибоко прокреслену графіку й раптом усвідомлюєш, що ось знову прийшла осінь, і повітря прогрівається щоразу довше, і дерева стоять такі строгі й аскетичні, ти дивишся на все це і меланхолійно думаєш, що в такому офісі добре працювати, такої осені добре думається, а на таких деревах добре повіситись
і ще, нижче:
Діти корпорації, мов апостоли, ви йдете з конференції на конференцію, з презентації на презентацію, обтяжені великим корпоративним вченням, тримаючись за нього і несучи його спраглим, як хліб і вино; мов перші, ще невмілі проповідники, навертаєте ви до віри нових братів і сестер, просто під час бізнес–ланчів; наче мученики, приймаєте ви на себе кпини і ворожість цього світу, котрий повертається до вашої корпорації спиною, впадаючи у морок і безвір’я.
3. Charles Gimble, Norman Fox - “Killing me softly” подобається у виконанні Fugees
Strumming my pain with his fingers,
Singing my life with his words,
Killing me softly with his song,
killing me softly with his song,
Telling my whole life with his words,
Killing me softly with his song.
2. Bob Marley - “No Woman No cry”
In this bright future you can’t forget your past
So dry your tears I say
No woman, no cry
No woman, no cry
Little darlin’ don’t shed no tears
No woman, no cry
1. Сергій Жадан “Anarchy in the Ukr”
Ніколи не цікався політикою, не читай газети, не слухай радіо, вибий кінескоп зі свого тіві, встав туди кольоровий портрет Мао або Фіделя, не давай їм найобувати себе, не підключайся до мережі, не ходи на вибори, не підтримуй демократію, не відвідуй мітинги, не вступай до партій, не продавай свій голос соціал-демократам, не встрявай у дискусії про парламент, не говори про президента – мій президент, не підтримуй правих, не підписуй жодних петицій до президента – це не твій президент, не махай рукою губернатору, коли зустрінеш його на вулиці, тим більше – ти його там не зустрінеш, не ходи на зустрічі зі своїм кандидатом – у тебе немає кандидата, не виявляй інтересу до діяльності профспілок – профспілки тебе найобують, не підтримуй національне відродження – першим вони повісять тебе, ти їхній ворог, ти їхній єврей і гомосексуаліст, ти їхній фашист і більшовик, ти їм заважаєш займатись політикою, організовувати передплату, підіймати рейтинги на телебаченні, заважаєш їм найобувати себе, контролювати інтернет, вигравати виборчі перегони, розбудовувати демократію, збирати мітинги, налагоджувати партійне життя, боротися з соціал-демократами, блокувати роботу парламенту, привести до влади народного президента – у народу має бути народний президент!, домовлятися з правими, ініціювати звернення до президента – до свого, народного президента!, тримати за яйця губернатора – виводити його на вулиці, до народу!, продавлювати в органи влади своїх кандидатів – формувати свою вертикаль!, підім”яти під себе профспілки – чому ти, сука, не віриш профспілкам?!, надати розмаху національному відродженню – повісити на ліхтарях під оперним усіх ворогів, євреїв насамперед, потім гомосексуалістів, можливо фашистів і більшовиків, все одно більшість із них – євреї і гомосексуалісти, виховати нарешті нормальне покоління, яке приведе їх до влади, і залишить у спокої, в спокійній країні, де уже всім буде насрати на політику, на газети й радіо, де ніхто нічого не знатиме про Мао й Фіделя, де в лом буде навіть під”єднатись до мережі, прийти на вибори, підтримати голіму демократію, відвідувати мітинги, вступати до партій, навіть продавати свій голос соціал-демократам буде в лом, не говорячи вже про дискусії щодо парламенту, не говорячи вже про президента – хіба в тебе є президент? не говорячи вже про правих і петиції – тобі не потрібні петиції, тобі не потрібен губернатор, ти не знаєш свого кандидата, тобі насрати, членом якої саме профспілки ти є – профспілка платить за все; не говорячи так само про національне відродження – першим повісили твого сусіда, наступним будеш ти.Політика куплена, газети й радіо куплені, тіві – ти сам знаєш всю правду про тіві! Мао мертвий, Фідель мертвий, не давай себе найобувати! мережа контролюється, вибори куплені, демократія мертва, парламент куплений, президент куплений – у тебе немає президента!, праві куплені – в країні немає нормальних правих!, петиції проплачені, губернатор куплений, твій кандидат куплений – ти знаєш, кому продався твій кандидат?!, профспілки куплені, всі профспілки куплені, давно і повністю, всі-всі лідери профспілок давно куплені або мертві! національного відродження не буває! Їм просто хочеться тебе повісити! їм обов”язково потрібно тебе повісити! підвісити тебе за ноги на ліхтарі під оперним! намотати тобі петлю на шиї і вибити з-під ніг старий конторський стілець! так щоби всі бачили! щоби ніхто не міг оминути твою беззахисну тушу! щоби всі спостерігали, як тебе мотає свіжим серпневим вітром! вони тільки про це й думають, суки! суки! вони думають про тебе! вони тільки про тебе й думають! не думай про політику! в газетах – суки! на радіо – суки! в телебаченні – суки! Мао, сука, Фідель, блядь, сука! в мережі одні суки й підари! на виборах – суки! демократія ссучилась, парламент ссучився! президент – сука, це не твій президент! праві, губернатор, кандидат – сууууууууки!!! які петиції??? які профспілки??? яке відродження??? суки!!!!!!!!!!!
Та й сам ти – куплений.
