Таки пішов на цей крок, бо підртимувати та редагувати блог і його зеркало просто не вистачає часу.
До того ж, кількість читачів на LiveJournal-і вже значно преревищує відвідуваність на blog.net.ua.
На закиди радикалів, щодо продажності ЖЖ, контролю над ним ФСБ і світлого майбутнього незалежних сервісів, відповім, шо мені так просто зручніше.
Отже подальші запис з`являтимуться лише на http://patron-kell.livejournal.com. Дякую, що читали і хай щастить.
Продовжуючи астероїдну тему попереднього запису…
Обговорювали тєлєгу з сусідами. Хтось з наших, виявляється, напередодні дивився сакраментальний кіношедевр “Армагеддон”, а отже випадково виникла тема: шо, якби події фільму відбувались в рідній державі?
Ні, абстрагуємось від того, хто замість Брюса Вілліса рятував би світ – занадто спірне питання, враховуючи потенціал українських кіноакторів. Просто візьмемо ситуацію…
Тут, значит, новость на днях была про Филькин астероид. Напугало до глубины души.
Обсудив сию информацию в редакцию, пришли к интересным умозаключениям.
Вот если бы информацию профессора Филькеншттейна корректировал российский МИД, заявления бы прозвучали бы согласно активной международной позиции РФ.
Например:
“В 2036 году планете грозит столкновение с гигантским астероидом. Ожидается прямое попадание космического объекта на территорию США, осколки небесного тела упадут на Украину и Грузию”
Мда…, дома, кстати, тоже вчера эту хрень продискутировали. Детали чуть позже, но припомнил тогда - моя мама в свое время где-то прочла, что в случае глобального коллапса не пострадают на земле 2 места: Сибирь и Палестина. Объяснение нашли этому весьма быстро: Сибирь – это очень далеко, откуда не лети, будь ты хоть инопланетянин, хоть астероид, хоть еще какая-либо фигня. А в Израиле по-любому надуют.
Да, тут еще нашел, оказывается и такое есть (к сожалению, первоисточник не нашел). Как страшно жить…©
Чем дальше влез - тем дольше вылез
народное
Поліз, власне кажучи, далі в папку з документами - таке знайшов, жах…
Це ж треба було таку муть писати.
Пояснення до тексту: на скільки пам`ятаю то був якийсь конкурс письмових робіт на тему: “Шо б я зробив, якби був президентом”, організований якимось там фондом з премією за перше місце - 1 тис. канадських баксів.
2005 рік - 20 років тоді було, а такий довбень
p.s. я починаю лякатись ідеологічного змісту свого старого компа… кудись ділось усе порно…
-Ты читаешь мои мысли? Нет? Кто нибудь
читает мои мысли?Вы не читаете?А вы?
Помогите, пожалуйста, у меня тут
мысли, я не могу их прочесть
он же здесь
- Говорю тебе: ему точно к психиатору надо, он же больной, ну чесно. Знаешь, что он вчера заявил? Он уверен, что читает чужие мюсли. Да, блин, да, это не опечатка - не мЫсли, а мЮсли. Это же полный пиздец, понимаешь!!! Мюсли он читает! Ты вообще хоть представляешь, как можно читать мюсли? Чисто физически - КАК??? Ты бы хотел, чтобы твои мюсли кто-то читал???
- Я не ем мюсли.
P.S. Да, кстати - первый пост на русском.
Ні, я навіть не про те, що субота та неділя були напрочут гарними саме тому, що усілякі агітатори не пхали до рук та вух усілякий агітаційний мотлох.
Навіть не про те, що концерт Scorpions на шару, приїзд Stereo MCs, Planet Funk і подібних можливі тільки на вибори, і тому вибори рулять.
Навіть не про вже згадувану концепцію - вибори щопівроку (доречі, знову є ймовірність) - там я в принципі вже висловився (див. “Майбутнє за профспілками”)
Не хочу образити ні чиїх релігійних переконань, та чогось здивувала така реклама:
Факты об Иисусе
Убедительные причины верить в Иисуса
Чогось дивним здалися мені наміри переконати мене вірити в Ісуса від світу студентів. Шось зі світовим студентством може не так. Хоча сайт цей я так і не подивився.
Іноді самотність це просто бажання розділити якійсь окремий конкретний момент з кимось іншим і тільки. Бажання, шоб хтось був з тобою просто на одній хвилі. Відчуття дружнього плеча, мать його. Люди таки в біса соціальні істоти і найвизначніши миті кожного свого безпорадного життя хочуть сприймати з кимось ще. Спіймав себе на думці, що майже все те що сильніше вкарбувалось в мій мозок із мого життя в тій чи іншій мірі було пов’язано з оточуючими. Загалом це класно бути з кимось на одній хвилі: веселій, сумній, роздумливій, закоханій - одній.
Це що такий емоційний комунізм?
Сидіти на кухні, курити трубку, сигарети, трохи трави, трохи чаю - це робить тебе щасливим, цим хочеться ділитись.
Мабуть “світові інтернети” не найкраща штука для цього, та просто хочеться це запам’ятати. Хм, доречі вчора католики відзначали день якогось там святого Ісідора, шо за рішенням папи Івана Паші другого є покровителем тирнету. Може з ним поговорити?
Ісідоре, прикинь єпископе, як іноді хочеться поділитися з кимось власним кайфом, шо здатен писати таку хуйню в спеційній штуці, шо дозволяє всіляким людям потім читати її завдяки всесвітній, блять, мережі (Ісідоре, я навіть не можу тобі пояснити шо це за мережа, тобі, святому з VI чи VII століття) покровителем якої, ти, єпископ, є!!! Пєсєц, клініка…
Ісідоре, в мене погасла трубка, так завжди буває, коли забуваєш її курити і відволікаєшся на безглузду писанину. По радіо грає прикольний рок-н-рол. Під таке хочеться пританцьовувати ногами під столом і ритмічно бити пальцями по клавіатурі. Та шо з тебе, ти ж не знаєш, шо таке рок-н-рол. Найсумніше, шо ти не знаєш і шо таке трубка.
Ісідоре, багато в твої часи ставлення до людей було зав’язане на сексі? Ти хотів би бути секс-символом своєї епохи. Я мабуть ні, бо з такою довбаною епохую епохою, які, бляха-муха, можуть бути секс-символи. Ти колись розривався між бажанням бути богом сексу і поетом-філософом як Джім Моррісон? Хм, мабуть такі запитання не доречні, взагалі запитання зараз не дуже доречі, ти ж, падло, хєра з два відповіси.
От, ноутбук сів, та доблєсная зарядна хрень продовжила наші з вами бесіди.
Так, за те в мене з’явилось бажання записати все, що надумав але не встиг за тиждень.
Тільки одне запитання, мене просто шось це дійсно бентежить: коли чужі думки в інтернеті стане так само цікаво читати як і в книгах? Ісідоре, може ти як покровитель знаєш? Скільки людей в ім’я цього або заради цього треба вбити? Я майже готовий.
Хоча я ж вирішив шо запитання тут зайві, блін.
Я майже шаслива в Жэ
майже Крихітка Цахес
Загалом, думав про це вже давно, та якось сталося, шо Ганс озвучив ці думки раніше, ніж я їх записав.
Мабуть шось іде не так. Мабуть це не дуже нормально коли друг дарує тобі на день народження 2 пакети з драпом. Мабуть це неправильно, коли, пояснюючи це, він каже: це ж робить тебе веселим і безтурботним, я хочу шоб ти радів.
Мабуть це дивно, коли твої знайомі, такі само натурали як і ти запрошують тебе до гей-клубу “шоб поржать”. І така спроба розвеселитися здається тобі цілком прийнятною. Мабуть дивно було їхати до підарів ще у новорічну ніч.
Мабуть неправильно в моєму становищі вдруге за місяць відмовлятися від роботи з більшою зарплатнею. Від роботи, на яку тебе запрошують, вважаючи професіоналом.
Мабуть неправильно перестати говорити людині, що любиш її тільки тому що їй це не подобається, чи вона робить вигляд, що їй це не подобається, чи просто тому що ти її не розумієш, не розумієш, чого ви просто теревените між собою про різну хрєнь.
Мабуть не слід відчувати нестачу, сумувати за тимчасовою відсутністю захопленя тобою кимось іншим, за лестощами і комплиментами людини, якої ти майже не знаєш, точніше зовсім не знаєш, та до якої тебе чогось тягне. Мабуть ненормально тягнутися до людини тільки тому, що вона тобою тимчасово захоплюється.
Мабуть неправильно не намагатися розкручувати стосунки з людиною, яка тобі подобається, приваблює, але в окремий абстрактний момент часу тобі просто подобаєься з нею як раз теревенити про всіляку хрєнь.
Мабуть не слід сумувати за всим тим, чого, на твою думку, ніколи не станеться.
Та попри все це - мені воно подобається. А там буде видно.
Щороку всі законослухняні українці законослухняно подають свої податкові декларації до відповідної служби терміном до 1-го квітня.
Та тільки цього року їх усіх разом з таким само законослухняним керівництвом держави відвідає законослухняний президент США/USA пан Джордж Буш-молодший.
Вам не здається, що хтось реально палиться??? 
Якщо хтось любить тебе, можна дозволити собі любити самого себе трохи меньше.
– Ні, ти розумієшь, в нього повний ящик зубних щіток!!!
– Він шо, так любить зуби чистити?
– Ні, ВІН ними не чистить!!!
– А хто чистить, чи це вже використані?
– Ні це нові. Розумієш у нього біля ліжка у тумбочці цілий ящик зубних щіток. Це для “гостєй”.
– Ги…
– Не ги, не ги, вони в нього під поличкою з презервативами. Зубних щіток в нього більше ніж презервативів…
– Ти рахувала? Хочеш простежити математичну залежність між щітками і презервативами?
– Ні.
– А що він?
– Він мені зранку говорить: візьми собі зубну щітку у тумбочці, і типу такий – викинешь її після.
– А нашо тобі та щітка?
– Ти не розумієш!!! Тобто вони в нього одноразові, як жінки. Чи навпаки жінки одноразові як щітки. Чи презервативи.
– В принципі в нього ж є ці шітки. Ну й нормально: прийдеш ще, візьмеш собі іншу.
– Я не хочу іншу!!! Я вже не прийду до нього після його ставлення!!!
– Оу, спокійно в тебе істерика… Що він тобі зробив? Дати йому в пику?
– Не сміши, до чого тут пика? В цих щітках його ставлення до мене, до жінок!!! Це ж жахливо!!!
– Чому ти не думаєш, що його просто дратує запах перегару зранку з рота? Чи навпаки він турбується за своїх жінок, які не носять з собою зубних щіток і яких дратує і ніяковить запах власного перегару!!! Чого ти його осуджуєш???
Прикольно було б писати, ну наприклад Вконтакті, про ваші відносини з реальними людьми більш докладно. Ті хто мало знають вас або знають вас лише в інтерактивному сенсі цього слова теж цікавляться вашим особистим життям…
Ну ось наприклад, знову таки ВКонтакті де-які люди люблять у графі “Семейное положение” писать “Встречается с Таким-то Таким-то(далее имена паролі яффкі)”. Пропоную розширити дані можливості. Ось наприклад можна ввести таке позначення штибу “Изменяет Сергею Иванову с Владимиром Петровым” (знову таки імена на власний розсуд). Дурновате проте чесно і інформативно. Особливо коли зраджуєш з одною людиною кільком одразу o_О…
Ну і там коли стать різна, теж прикольно. А ще ввести графу “Морозится от такого-то “, “Переспал(а) с …, …, …, …, …,”.
Ні найкраще хтось мені якось казав, типу у графі “Семейное положение” писать “Не дам”
Приходив до нас сьогодні в агенцію єдина світла пляма в гріховних душах усіх киян, пан пастор Сандей (Мондей, Фрайдей, Сатердей) Аделаджа з кількома адептами чи то дьяками по нашому, чи як. Дуже протестував цей святий чоловік проти “пошлого и нєхорошєго” подарунка українським жінкам на праведне свято 8 березня у вигляді виходу у показ художнього фільму “Сафо. Любовь без границ”.
От нічого не можу зказати про фільм окрім того, шо чув: кінокомпанія “Ялта-фільм”, режисер Роберт Кромбі, продюсер Артур Новіков (чи навпаки), фільм є еротичною мелодрамою про якесь там кохання у 20 роках ХХ ст десь на острові Лесбос. Мабуть про лесбіянок.
Ось як цитує “Інтерфакс-Україна” цю пародію на “надзвичайну трійку” і святу інквізицію в одночас.
Ви знаєте, я, як людина лівих поглядів, час від часу навертаюсь до думки про необхідність передання таки влади професійним об’єднанням громадян. Все-таки пролетаріят в усіх своїх галузевих проявах краще знає, як розпоряджатись засобами виробництва та предметами споживання. Він зможе більш-меньш точно визначити, коли йому треба працювати, а коли мати буржуйсько-європейську фієсту, в якій кількості і пропорціях виробляти металопрокат, стратегічні ракети, галоші і горілку, кому продавати легкі наркотики і в які дні, а кому напхати в ніздрі грамів з 50 кокаїну, щоб краще влаштовував життя в місті і вберігав душі пролетаріяту від розпутси і збочень.
